- спантеличувати
- —————————————————————————————спантели́чуватидієслово недоконаного видурозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
спантеличувати — ую, уєш, недок., спантели/чити, чу, чиш, док., перех., розм. Викликати розгубленість, замішання, подив у кого небудь. || Змушувати втрачати послідовність думки; збивати. || Впливаючи яким небудь чином, спонукувати до зміни поведінки … Український тлумачний словник
збивати — а/ю, а/єш, недок., зби/ти, зіб ю/, зіб є/ш, док., перех. 1) Ударом зрушуючи з місця, перекидати, змушувати падати кого , що небудь. || Ударом, поштовхом скидати кого , що небудь із когось, чогось. || Влучаючи кулею і т. ін., скидати кого небудь… … Український тлумачний словник
спантеличити — див. спантеличувати … Український тлумачний словник
спантеличування — я, с. Дія за знач. спантеличувати … Український тлумачний словник
приголомшувати — I 1) = приголомшити (сильним ударом, зазв. по голові, доводити до стану непритомности), оглушувати, оглушати, оглушити, приглушувати, приглушати, приглушити, глушити, ошелешувати, ошелешити 2) = приголомшити (несподіваними діями, словами,… … Словник синонімів української мови